Коли нам щось незрозуміло в Біблії...

Ю.Кулакевич

Евр. 4:12 Бо слово - живе й діяльне, і гостріше від усякого двосічного меча: воно проходить аж до розділу душі й духа, суглобів та костяного мозку, і розрізняє чуття та думки серця.

Говоримо про слово Господнє. Боже слово – те, що ми доносимо до людей. Воно є носієм Божої істини, яку маємо донести всякій людині.

І автор післання описує його саме таким – живим діяльним, проникаючим. Еталон - Боже слово.

Ми часто чуємо від людей різні запитання. І навіть у нас самих виникають запитання. Але ми читаємо, досліджуємо і завжди знаходимо відповідь.

Слово, задаючи запитання, завжди дає відповідь. Але у людей буває вникають сумніви. Чи це правда? Чи це можливо:? Чи це реально?

Коли ми досліджуємо це, сумніви виникають у нас, коли ми шукаємо відповідь ні у Бога, ні в Його слові а деінде. А людина, яка сумнівається подібна "до морської хвилі, що її здіймає і коливає на всі боки вітер". Подібна до морської хвилі- туди-сюди. Така людина принесе собі більше шкоди, ніж істини. Сумнів завжди вказує на те, що людина не достатньо перебуває в Божому слові. Коли б вона шукала відповідь у Бога - то завжди б знайшла відповідь. Коли вона вдаряється направо й наліво – виникають ще десятки запитань, і віра згасає. Різні люди приходять до нас і питають: "А ви що не сумніваєтесь? Хіба це все, що написано правда?"

Я не маю часу сумніватися. Я шукаю відповіді на запитання.

Докажіть нам вірність Божого слова… Ми читаємо багато «заяв».

Але Павло говорить (1Сол.2:13): "Тому ми також дякуємо Богові безперестанку за те, що ви, ледве почувши від нас слово Боже, прийняли його не як слово людське, а як воно є справді - як Боже слово, що й діє у вас, віруючих".

Слово людське прийняли і залишили, але Слово Боже - над усіма думками і теоріями. Воно вчиняє дію в розумі, в серці. І кожен із нас може це засвідчити. Ми читали, ми знали, ми досліджували, але жодне із них не вчинило на нашу душу таку дію, як Боже Слово. І Апостол дякує, що ми прийняли це слово і воно діє в нас.

Слово потребує не стільки захисту – воно більше потребує вивчення і любові. Це не кволе немічне дитя, за яким треба доглядати, щоб хто не пошкодив. Бог Сам пильнує за Своїм словом! Щоб воно залишилось непохитним.

Багато людей перед сном щось читають. І одна сім'я, номінальні християни, в Голландії, почали читати Біблію перед сном… І чоловік сказав: "Якщо Біблія права, – ми не праві…" Через тиждень: "Якщо Біблія права, – ми загинули…" Ще через тиждень: "Якщо Біблія права, - ми можемо спастися!"

Коли людина перебуває в слові, Біблія має силу переконання. Це запах живильний для життя, або запах смертоносний на смерть. Біблія, як Боже слово, вчиняє велику дію на людське життя.

Слово Боже живе і діяльне. Воно не як будь-яка книжка: воно вчиняє велику дію. Боже слово для кожного із нас – це не лише книга, яка лежить в кожному домі. Це життя, чи звинувачення? Це Боже слово, чи це лише нагадування про гріх?

Біблія це Книга, яка вказує мені дорогу. Це Книга, яка вказує вихід із ситуацій.

"Я читаю, але не можу зрозуміти". Та Павло каже: воно проникає. Павло має таке порівняння: гостріше меча. Це слово Проникає. Ми інший раз не можемо зрозуміти механізм. Але "не розумію" притаманне для всіх нас.

Добре, що ми не можемо в Біблії щось розуміти. Якби ми взяли Біблію і всю зрозуміли як інши книжки за тиждень… Ми б поставили її на полицю і забули. Ми читаємо, це слово десятки років і постійно знаходимо там багато нового. Боже Слово – це роза, яка не в'яне через день.

Кожен раз, коли ми приходимо до Слова, ми знаходимо там щось нове, невідоме, що колись було закрите. І ми кожен раз приходимо. Роками досліджуємо Слово Боже, і кожен раз приймаємо звідти щось нове в наше життя. Так важливо для нас зрозуміти: невідомі таємниці не вказують, що ми далекі від Бога, це вказує на те, що Боже Слово таке величне! Який великий Бог таке величне Його слово!

Ми приймаємо його, читаємо Його, дозволяємо йому проникати в нас. І ми їмо його, як їмо рибу.

Що ми робимо з незрозумілими текстами? Нічого, просто віримо. Так написано, так і є. Це Божа істина, і прийде час, коли ми будемо необхідно зрозуміти його і ми зрозуміємо. Ми не можемо зрозуміти все за раз. Вже не раз ми знаємо: ми не можемо охопити все за один раз, бо це Слово надзвичайно велике. І коли мені треба буде зрозуміти, мені Бог дасть знання.

Ми не знаємо і не розуміємо астрономію, але ми віримо тому, що Всесвіт великий, що є галактики…

Якщо я колись почну займатися цим більш детально, я почну це досягати.

Ніхто не кине пити молоко – біле з червоної корови, яке йде з зеленої трави. Ми не розуміємо, як це трапляється – але п'ємо.

Боже слово набагато більше – Всесвіт не підвладний нашому розуму. І кожна людина вона має згодитися: Бог знає більше, ніж я. І тоді Боже Слово стає для них авторитетом. І часто бесідуємо з людьми. І вони кажуть: "І те не так...", - але, коли вони знімають маску упередження, наскільки змінюються їх розуміння і відношення.

Не дозволяймо незрозумілому нас мучити. Ми читаємо і розуміємо. А інше – відкладаємо надалі. Але боже слово мусить нас живити, Воно живе і діяльне. Слово Боже пожива для нашої душі . Слово Боже солодше меду і крапель соту.

Диявол завжди створює "запитання". Але Бог завжди дає Слово, щоб нашу душу нагодувати. І для нас надзвичайно важливо бути завжди людьми, які цінують і люблять Боже Слово. Паскаль сказав: "Земну науку треба вивчити, щоб полюбити. А Божественну – треба полюбити, щоб зрозуміти". Перше - ми довіряємо Богу, а тоді Він дає для нас розуміння. Для нас так важливо пам'ятати, ми згадували Марка Твена: «Мене набагато більше тривожить із Біблії те що я розумію, ніж те що я не розумію". Усяка людина розуміє мало або багато, але це завжди чинить правду, справу в її житті. Те що я розумію, не відставляти в сторону. А що не розуміємо, треба не відволікатися від головного. Люди намагаються щось інше робити, аби Бог не достукався до їх життя.

Треба представити іншим людям Боже слово, як Боже слово. Це не філософія, не вчення, яких так багато в світі, але єдиний носій істини, про життя, про Всесвіт, про істину, про все.

І коли людина так розуміє, її відношення змінюється. «Невже ви вірите в історію про потоп?"…» Або інше… Чекайте! Ной і потоп - це доказані наукою явища в історії. «Ви знаєте, я вірю в Новий Заповіт… я вірю в Христа… Але в потоп не вірю.. І в кита не вірю… І в соляний стовп не вірю.. і в манну з неба…" і т.д., "Все, що надприродно, я не вірю". Ми з такими людьми зустрічаємося. Але Христос про це вчив. Він вчив про це. Цей рід шукає знамення – буде лише знамення Йони пророка… і т.д. Христос знав, в чому ця історія полягала. І так він пояснював це людям. І коли ми досліджуємо Боже Слово – не прочитати і вважати себе великим знавцем – ми завжди знаходимо відповіді на всі запитання. Боже Слово не завжди ставить запитання людям, але воно живе і діяльне, проникає, розділяє, судить - все робить. Подібне до меча двосічного. Подібне до молота, який розбиває каміння. Подібне до води, каже Давид. Подіне до світильника. Не можемо за годину, за 190 годин описати. Воно таке ж величне і прекрасне, як і Сам Бог.

Але людям здається що вони все знають…

Одного разу Муді, відомий проповідник, плив на кораблі і як завжди благовістив, і там зібралася велика група «розумників». «Як міг Бог таке написати… що кит проковтнув Йону» Люди були освічені, і думали що не може… Але хтось із команди Муді сказав: «Наш Бог такий великий – він створив не тільки кита, який може людину проковтнув, Він може створити і людину, яка може проковтнути кита» - Бог робить те, що Йому треба зробити.

«Ви бачили колись віслюка, який говорить?»… Муді каже: «Ви створіть віслюка, а я потім навчу його говорить!» Творець може зробити з творінням все, що Йому потрібно.

Ми не повинні «обламувати» інших людей, але повинні сказати їм добре (може, комічно), це допоможе в благовісті. Наше розуміння, наше уявлення про Бога – це навіть не щось суттєве, порівняно з Тим, Хто є Бог.

«Біблія велика – там стільки всього написано… Я вірю в Євангеліє, але ні у що інше»… Ці люди чинять як цар Єгудія (Єрем. 36:20-24): І прийшли вони до царя на подвір'я, а звоя поклали в кімнаті писаря Елішами, і розповіли в вуха царя всі ті слова. І послав цар Єгудія взяти звоя, і той узяв його з кімнати писаря Елішами. І Єгудій прочитав його в вуха царя та в вуха всіх зверхників, що стояли при царі. А цар сидів у зимовому домі, дев'ятого місяця, і перед ним був розпалений коминок. І сталося, коли Єгудій перечитував три чи чотири стовпці, то цар відрізував це писарським ножем та й кидав до огню, що в коминку, аж поки не згорів увесь звій на огні, що в коминку... Та не злякалися й не роздерли своїх шат цар та всі його раби, що слухали всі ці слова..

Післання Єремії: що не подобалось, він відрізав ножем і відкидав у жаровню. І Бог тоді сказав пророку: "Візьми собі знову іншого звоя, і напиши на ньому всі перші слова, що були на першому звої, якого спалив Єгояким, цар Юдин" (Єрем. 36:28). Хай знов читають його для народу.

Те, що хтось намагається відкинути, Боже Слово залишається непорушним і авторитетним для людини. Людина, яка відкидає частину, через деякий час відкине і все інше. Рано чи пізно лукавий допоможе такій людині відкинути все.

Для нас так важливо все пам'ятати і знати: наша віра завжди підтверджується багатьма аргументами, Боже Слово приходить і робить свою роботу в житті людини.

Воскресіння Христа підтверджує силу Божого Слова (2Тим.3:15-17) "І ти знаєш з дитинства Писання святе, що може зробити тебе мудрим на спасіння вірою в Христа Ісуса. Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова".

Ми не повинні вважати «проблеми з переписом», проблеми з перекладом…. Боже Слово не тільки Богом натхнене, воно збережене для нас в абсолютній цілісності.

Як ми можемо знати, чи Боже Слово натхнене Богом чи ні… Є багато різних аргументів. Практична дія, яку Боже слово – найбільш видимий аргумент його Божественної натхненності. Воно змінює людину, яку ніяке інше вчення, розуміння, теорія не зробить. Коли ми переконуємося в тому, що це правда – і цим жити – ось практичний доказ що воно правда живе і діяльне. Воно правда робить дію, для якої Бог послав її на землю. Воно відроджує людський дух до спільності з Богом. І ми сміливо можемо сказати , бо воно надихнуло когось, хто мені про це сказав. І мене надихає говорити вам про це, і може надихати і вас. Це не «сиротливе» слово – сам Бог стоїть за ним! Дух Святий завжди пильнує над ним. І сам Дух сприяє людям, щоб вони повірили в це.

Давайте молитися, щоб Боже слово нагадувало нам. Але не лише це – це зброя перемоги! Це сильне перемагати в духовній війні.

Дякуємо Господу за Його слово, але давайте просити – нехай це не буде просто істина, але живе слово, яке буде надихати нас для виховання в праведності, для всякого доброго діла. Хай воно надихає нас вчитися і навчатися.

Якщо Ви помітили помилку чи у Вас є коментар до тексту, будь ласка, виділіть його та натисніть Ctrl+Enter.